Пухнасті співаки: ветеринари пояснили, чому муркочуть коти
Коти — улюбленці мільйонів, і їхня поведінка часто здається загадковою. Проте наука не стоїть на місці: дослідники з Центру вивчення дикої природи Кіотського університету під керівництвом Юме Окамото провели дослідження, щоб з'ясувати, як саме гени впливають на муркотіння та інші форми спілкування домашніх котів.
Про це повідомляє Earth. Дослідження охопило кастрованих і стерилізованих безпородних домашніх котів. У центрі уваги — певна ділянка гена андрогенового рецептора. З’ясувалося, що тварини з коротшими повторюваними послідовностями ДНК в цій частині гена муркотіли частіше.
Особливо цікаво: коти з таким варіантом гена були більш "балакучими", активніше взаємодіяли з людьми — просили увагу чи їжу. У самок ці ж генетичні особливості виявлялися у вигляді підвищеної агресії до незнайомців. Це означає, що одна й та сама ділянка ДНК по-різному впливає на поведінку залежно від статі тварини.
Чи має значення порода
Так! У породистих котів частіше трапляються довші варіанти цього гена, а от короткі — переважають у врятованих або колишніх безпритульних тварин. Це може свідчити про те, що муркотіння та товариськість — частина еволюції одомашнення.
Порівняння з дикими родичами, як-от рибалковим котом чи леопардовим, підтвердило: довгі повтори гена є лише у домашніх котів, що, ймовірно, з’явилося під час адаптації до життя з людьми.
Читайте також: Стрес у собаки: кінолог розповів, як допомогти вашому улюбленцю заспокоїтись
Що це дає власникам котів
Розуміння генетичних особливостей допоможе власникам краще реагувати на поведінку улюбленця. Наприклад, навіть якщо кіт не видає звуків, він все одно може переживати стрес. Важливо звертати увагу на жести, погляди й мову тіла.
Поведінка — це не лише один ген
Вивчена ділянка — лише частина картини. Інші гени, як-от ті, що відповідають за рецептори окситоцину та вазопресину, також впливають на соціальність, страхи чи агресію. У майбутньому вчені планують повне секвенування ДНК, щоб знайти інші генетичні маркери характеру: грайливість, товариськість чи схильність до тривоги.
Практичне застосування: не тільки для домашніх котів
Нові знання можуть бути корисними не лише для господарів, а й для фахівців у розплідниках чи реабілітаційних центрах диких тварин. Генетичні тести у майбутньому можуть допомогти підібрати кота для конкретних умов — наприклад, у сім’ю з дітьми або літнім людям, які шукають спокійного улюбленця.
До слова, експерти також нагадують: під час сну коти шукають місця, де тепло, спокійно й безпечно — і це також частина їхньої еволюційної адаптації.
Нагадаємо, ми вже писали, як коти розпізнають власників.
Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!