ukr
русский

У чому небезпека каменів у жовчному міхурі

Олег ШвецьОлег Швець

У чому небезпека каменів у жовчному міхурі
У чому небезпека каменів у жовчному міхурі

Жовчний міхур розміщений у верхній правій частині живота, прямо під печінкою. У ньому зберігається жовч, яка виділяється після початку вживання їжі та допомагає травленню. Проблеми з жовчним міхуром зазвичай виникають, коли виникає перешкода для евакуації жовчі, наприклад, проходження каменю із жовчного міхура в протоку.

Більшість каменів у жовчному міхурі утворюються, коли речовини, що містяться в жовчі, утворюють осад, кристалізуються та твердіють. Камені в жовчному міхурі дуже поширені та зазвичай не мають симптомів. Однак у близько 10 відсотків людей, у яких діагностована жовчнокам’яна хвороба, протягом 5 років розвиваються досить виражені симптоми.

 ОЗНАКИ ТА СИМПТОМИ ЖОВЧНИХ КОНКРЕМЕНТІВ

Жовчні камені можуть викликати біль у верхній правій частині або в центрі живота. Він може відчуватися час від часу після вживання продуктів з високим вмістом жиру, наприклад смаженої їжі, але водночас може виникнути в будь-який час.

Біль, спричинений каменями в жовчному міхурі, нападоподібний, наростаючий, зазвичай триває кілька годин, але, як правило, досить інтенсивний, щоб людина припинила свою діяльність і почала шукати можливості усунення болю.

Якщо лишити камені в жовчному міхурі без уваги, то симптоми можуть посилитися, включаючи появу лихоманки, прискорене серцебиття, пожовтіння шкіри та білків очей (жовтяниця), свербіж шкіри, діарею, озноб, сплутаність свідомості, втрату апетиту. Ці симптоми можуть бути ознаками інфекції або запалення жовчного міхура. Щоправда, вони також можуть бути проявами патології печінки або підшлункової залози.

Оскільки симптоми каменів у жовчному міхурі схожі на симптоми інших серйозних проблем, таких як апендицит і панкреатит, потрібно негайно звернутися до лікаря.

Жовчні камені самі по собі не викликають болю. Біль виникає, коли жовчні камені блокують рух жовчі з жовчного міхура. Близько 80 відсотків людей, які мають жовчні камені, не відчувають болю чи інших симптомів. У цих випадках лікар може виявити камені в жовчному міхурі за допомогою ультрасонографії, рентгену або під час операції на черевній порожнині.

 ПРИЧИНИ

Вважається, що причина утворення каменів полягає в хімічному дисбалансі жовчі всередині жовчного міхура. Є кілька можливих причин цього дисбалансу:

 Надлишок холестерину з одночасним неоптимальним балансом жовчних кислот у жовчі може призвести до виникнення жовтих холестеринових каменів. Ці тверді камені утворюються, якщо печінка виробляє більше холестерину, ніж жовч може розчинити.

 Забагато білірубіну в жовчі. Білірубін - це хімічна речовина, яка утворюється під час нормального розпаду еритроцитів. Далі вона потрапляє в печінку і врешті-решт виводиться з організму. Деякі стани, такі як пошкодження печінки та певні захворювання крові, змушують печінку виробляти більше білірубіну, ніж це відбувається за нормальних умов. Пігментні жовчні камені утворюються, коли жовчний міхур не може розщепити та вивести надлишок білірубіну. Подібні тверді камені часто темно-коричневого або чорного.

 Концентрована жовч у переповненому жовчному міхурі. Жовчний міхур повинен мати можливість випорожнити жовч, щоб нормально функціонувати. Інакше жовч стає надмірно концентрованою, що може спричинити утворення каменів. Тривале утримання від вживання їжі може спричинити депонування надмірної кількості жовчі.

 ДІАГНОСТИКА

Спочатку лікар проводить фізичний огляд, який включає перевірку очей і шкіри на наявність видимих змін кольору. Жовтуватий відтінок може бути ознакою жовтяниці, результатом надлишку білірубіну в організмі.

До інших методів діагностики належать:

 УЗД. Це найкращий і безпечний метод візуалізації для підтвердження наявності жовчнокам’яної хвороби. Він також може показати аномалії, пов’язані з гострим холециститом.

 КТ черевної порожнини.

 Радіонуклідне сканування жовчного міхура. У кров вводиться радіоактивна речовина, що потрапляє до печінки та жовчного міхура. Під час сканування можна виявити ознаки інфекції або закупорки жовчних проток каменями.

 Аналізи крові. Лікар зазвичай призначає аналізи крові, які вимірюють кількість білірубіну у крові, а також визначають, наскільки добре функціонує печінка.

Якщо камені в жовчному міхурі не викликають симптомів, швидше за все, не потрібно нічого робити. Однак варто змінити спосіб життя, щоб запобігти їх росту та виникненню подальших проблем.

 ЛІКУВАННЯ

У більшості випадків, якщо жовчні камені не завдають болю, їх не потрібно лікувати. Інколи вони можуть вийти самі. При наявності в історії нападів жовчної кольки лікар, ймовірно, порекомендує операцію. У рідкісних випадках можливе застосування медикаментів для розчинення каменів. Недоліки цього підходу в лікуванні полягають у частому повторному виникненні конкрементів у жовчному міхурі.

При високому ризику ускладнень після операції, є кілька нехірургічних способів лікування жовчних каменів. Однак камені в жовчному міхурі можуть з’явитися знову, навіть після додаткового лікування. Це означає, що потрібно стежити за своїм станом протягом всього життя.

 ХІРУРГІЧНІ МЕТОДИ

Холецистектомія, або операція з видалення жовчного міхура, є поширеним хірургічним втручанням. Оскільки жовчний міхур не є важливим органом, без нього можна жити здоровим життям.

Існує два види холецистектомії:

 Лапароскопічна холецистектомія. Хірург робить три або чотири невеликі розрізи на животі. Потім вставляється невеликий пристрій з освітленням в один із розрізів, перевіряється наявність каменів і обережно видаляється жовчний міхур. Зазвичай, якщо немає ускладнень, пацієнт може повернутися додому в день процедури або наступного дня.

 Відкрита холецистектомія. Ця операція зазвичай виконується, якщо жовчний міхур запалений, інфікований або має рубці. Також може потребуватися, якщо виникають проблеми під час лапароскопічної холецистектомії.

Видалення жовчного міхура змінює анатомію та перенаправляє жовч з печінки безпосердньо в тонкий кишечник. Жовч більше не затримується у жовчному міхурі і стає менш концентрованою. Одним із побічних результатів цього може бути проносний ефект, із виникненням діареї, але у більшості людей травлення адаптується до анатомічних та фізіологічних змін без виникнення додаткових проблемі.

 НЕХІРУРГІЧНІ МЕТОДИ

Якщо операція неможлива, наприклад, пацієнтом є літня людина із високим ризиком, існує кілька інших способів позбутися каменів у жовчному міхурі.

 Терапія перорального розчинення зазвичай включає використання препаратів урсодеоксихолевої кислоти, які сприяє розчиненню каменів. Таке лікування найкраще підходить для руйнування холестеринових каменів і може зайняти багато місяців або років.

 Ударно-хвильова літотрипсія. Літотриптор - це апарат, який генерує ударні хвилі, які можуть розбити жовчні камені на менші частини.

Черезшкірне дренування жовчного міхура передбачає введення стерильної голки в жовчний міхур для аспірації (витягування) жовчі. Потім вставляється трубка для додаткового дренажу. Ця процедура, як правило, є варіантом для людей, яким не підходять інші процедури.

 ФАКТОРИ РИЗИКУ УТВОРЕННЯ КОНКРЕМЕНТІВ

Деякі фактори пов’язані з дієтою, тоді як інші фактори не піддаються контролю. Неконтрольованими факторами ризику є вік, раса, стать і сімейний анамнез.

Фактори ризику способу життя: ожиріння, діабет 2 типу, харчування з високим вмістом жиру або холестерину та низьким вмістом клітковини, утворенню каменів жовчного міхура може сприяти швидка втрата ваги.

Генетичні фактори ризику: жіноча стать, наявність у близьких родичів жовчних каменів, вік старше 60 років.

Захворювання або особливі фізіологічні стани: цироз, вагітність, прийом деяких ліків для зниження рівня холестерину, прийом препаратів з високим вмістом естрогену. Втім, не припиняйте приймати препарати без схвалення лікаря.

 ПРОФІЛАКТИКА

Хоча не існує надійного способу повністю запобігти утворенню жовчних каменів, холестерин, здається, відіграє важливу роль у їх утворенні. Якщо у вас в сімейному анамнезі є камені в жовчному міхурі, лікар може порадити обмежити їжу з високим вмістом насичених жирів. Зокрема, жирне м'ясо (ковбаса і бекон), солодощі (торти та печиво), сало, вершки, певні сири.

Оскільки люди з ожирінням більш схильні до утворення каменів у жовчному міхурі, утримання ваги в помірних межах є ще одним способом обмежити ймовірність їх утворення.

Щоб покращити свій стан і зменшити ризик утворення каменів у жовчному міхурі, варто дотримувати таких порад:

 Їжте менше виробів з ультраоброблених вуглеводів (наприклад, печива та білого хліба) і менше цукру.

 Збільште споживання здорових жирів, таких як риб’ячий жир і оливкова олія, що допоможуть жовчному міхуру регулярно скорочуватися та спорожнюватися.

 Вживайте потрібну кількість клітковини на день (жінкам рекомендовано близько 25 грамів на день, чоловікам – близько 38 грамів на день).

 Щодня займайтеся фізичною активністю.

 Пийте достатньо води.

 Якщо ви плануєте схуднути, робіть це повільно. Швидка втрата ваги збільшує ризик утворення каменів у жовчному міхурі та інших проблем зі здоров’ям.

Джерело:facebook.com