ukr
русский

Чому французи їдять те, що іншим заборонено і не хворіють?

Олег ШвецьОлег Швець

Чому французи їдять те, що іншим заборонено і не хворіють?
Чому французи їдять те, що іншим заборонено і не хворіють?

БЛОГ

Результати впровадження проєкту MONICA (MONItoring system for CArdiovascular disease) на початку 90-х років ХХ сторіччя наштовхнули науковців з Франції Renaud та de Lorgeril на формування гіпотези для пояснення парадоксальної невідповідності особливостей харчування французів із вживанням в їжу досить великої кількості насичених жирів та одночасно порівняльно низькою смертністю від атеросклеротичних серцево-судинних захворювань.

Регулярне споживання вина було запропоноване у вигляді пояснення. Адже, у Франції його п’ють суттєво більше ніж в інших країнах Західної Європи. Хоча насправді Греція, Іспанія з Італією також мають нижчі показники захворюваності на ішемічну хворобу серця (ІХС) та смертності від інфарктів та інсультів при високому рівні споживання харчового жиру та за аналогічного впливу інших класичних факторів ризику захворювань серця і судин.

Гіпотеза "Французького парадоксу" критикувалася скептиками з приводу впливу упереджених даних, на кшталт неповного відображення смертей від ІХС у структурі смертності, або впливу компонентів середземноморської дієти (СЗД). Але після усунення певних статистичних вад і з урахуванням усвідомлення, що французи, навіть на півдні країни все ж не харчуються відповідно до принципів СЗД.

Тож існування парадоксу лишається неспростованим і продовжує дискутуватися. У центрі дебатів центральне місце продовжує займати роль вина. Мета-аналіз 2011 року підтверджує кореляцію у вигляді J-подібної кривої між споживанням вина, ризиком серцево-судинних подій і смертності він них.

Роль кількості та моделей споживання вина

Мінімальна кількість небезпечних серцево-судинних станів спостерігається при споживанні вина еквівалентному 21 г чистого етанолу. Менш достовірна асоціація простежується між споживанням пива та ризиком порушень серцевого та мозкового кровообігу. Подібний зв’язок не встановлено щодо інших алкогольних напоїв, споживання яких ймовірно не має протективної дії.

Мінімальне або помірне споживання вина демонструє позитивну кореляцію із зменшенням ризику серцево-судинних подій, тоді як надмірне вживання вина або запійне пияцтво зумовлює істотне підвищення ризику як у короткостроковій, так і у віддаленій перспективі.

У визначенні уніфікованої кількості алкоголю в одній стандартній порції залишаються значні суперечності. Навіть серед країн Європейського Союзу кількість етанолу в одній порції коливається від 8 г до 20 г.

Менше з тим, більшість міжнародних та національних експертних організацій наполягають на тому, що безпечною є доза алкоголю – 0 мл етанолу на добу і не рекомендують починати його вживання. Тим, хто вживає алкогольні напої, радять обмежити його кількість менше 2-х порцій на день, пити алкоголь разом з їжею та мати принаймні два дні на тиждень без споживання таких напоїв.

Активні мікрокомпоненти вина

Вино суттєво відрізняється від інших напоїв, алкогольних та безалкогольних, за вмістом різноманітних функціональних речовин. Комплексна суміш інгредієнтів вина має походження як із винограду, а також утворюється в результаті ферментації.Вино містить широкий спектр активних речовин, включаю фенольні сполуки від простих (з єдиним фенольним ядром) до складних із високим ступенем полімерізації, водо- та жиророзчинні варіанти. Подібні сполуки розділяються на дві основні підгрупи: флавоноїдні та нефлавоноїдні.

До флавоноїдів вина відносяться поліфенольні флаваноли (кверцетин, катехін, епікатехін) та пігментні сполуки - антоціани. Серед нефлавоноїдних компонентів домінуючими та найбільш вивченими є фенольні кислоти (кумарова, корична, кафеїнова, дигідроксибензойна кислота, ферулова та ванільна кислоти), а також стильбени (ресвератрол та полідатин).

Ресвератрол – єдина функціонально активна сполука, яка міститься тільки у вині. Він є ключовим біомаркером у вивчені рівня споживання вина. Фенольні компоненти присутні у більшій кількості у червоному вині порівняно з рожевим і білим. Але їхня кількість може суттєво залежати від особливостей виноробних технологій.

Можливі механізми ймовірного протективного впливу вина

Вино можна уявити у вигляді оркестру, в якому грають численні біоактивні речовини. Результати досліджено демонструють важливі ефекти від їхньої синергічної дії, включаючи поліпшення ліпідного складу крові, ендотеліальної функції, протизапальні, антитромботичні та антиоксидантні впливи. Напевно вино є єдиним алкогольним напоєм, який володіє такими привабливими ефектами, які можуть зменшувати ризик небезпечних серцево-судинних подій.

Разом з тим, не алкоголь у будь-якій формі не можуть поширюватися твердження про корисний вплив на здоров’я та рекомендації, які б стимулювали збільшення його споживання. Фортифікація корисних харчових продуктів активними компонентами вина, прийом ефективних дієтичних добавок є здоровішими альтернативними способами отримання ефектів, які ймовірно мають відношення до "Французького парадоксу".