Чи можна "переписати" свою генетику? Так, головний інструмент – ваша їжа

Чи можна "переписати" свою генетику без лабораторних експериментів? Виявляється, так! І головний інструмент – ваша тарілка.

Як це працює?

Наші гени – це своєрідний сценарій, закладений природою. Але його можна редагувати за допомогою епігенетичних механізмів – певних міток, що "вмикають" чи "вимикають" гени, впливаючи на здоров’я та довголіття.

Ключові механізми

Метилювання ДНК – свого роду "перемикач", який визначає, буде ген активним чи ні. При цьому до ДНК додаються метильні групи, що можуть "відключати" певні гени, наприклад, ті, що пов’язані із запаленням чи старінням.

Модифікація гістонів – впливає на доступність генетичної інформації для зчитування.

І найцікавіше: ці зміни не є постійними! Тобто харчування та спосіб життя можуть як запустити певні епігенетичні механізми, так і повернути їх назад.

Які продукти мають найбільший вплив?

Фолієва кислота та вітамін В12 (зелень, мʼясо, яйця) – сприяють метилюванню ДНК, знижуючи ризик серцево-судинних захворювань

Поліфеноли (зелений чай, какао, чорний шоколад, ягоди) – регулюють гени, що відповідають за запалення та метаболізм

Омега-3 жирні кислоти (жирна риба, льон, горіхи) – можуть змінювати активність генів, що впливають на запалення та здоров'я мозку

Сульфорафан (броколі, брюссельська капуста) – стимулює активність генів, що відповідають за детоксикацію та протипухлинний захист

Куркумін (куркума) – впливає на гени, пов’язані з онкологічними захворюваннями

Доданий цукор та оброблені продукти – можуть пришвидшувати біологічне старіння клітин

Цікаві факти.

Одне з найвідоміших досліджень епігенетики базується на "Голодній зимі" в Нідерландах. Діти матерів, які під час вагітності голодували, мали змінений рівень метилювання гена IGF2, що пов’язаний із ростом і метаболізмом. Це вплинуло на здоров’я навіть їх онуків!

Ще одне дослідження показало, що високе споживання цукру може пришвидшувати біологічне старіння клітин через оксидативний стрес і запалення. Люди, які скоротили вживання доданого цукру, показали уповільнення змін у своєму епігенетичному віці.

Гени – не вирок! Вони лише задають можливий сценарій, а ось хто стане режисером цієї історії – вирішуємо ми самі.