Що стоїть за бажанням змінити партнера

Я думаю багато хто з вас хоч раз у житті, а то й неодноразово відчували на собі це почуття, коли ваш партнер хотів вас змінити в чомусь. Або ви хотіли змінити деякі патерни поведінки, якості партнера. Чи не так?

Коли чарівність закоханості слабшає, то ми вперше починаємо бачити нашого партнера реальним, тобто таким, яким він є. І він нас так само. Ось тут і починається найцікавіше, оскільки іноді реальна людина чи ми реальні, перестаємо влаштовувати один одного. І з'являється це внутрішнє бажання переробити.

Якщо вдуматись у сенс цього слова, то сумно стає. Оскільки, переробити, змінити, підкоригувати – означає, що я тебе не приймаю таким, яким ти є!

Коли людині кажуть, що їй треба змінитись, то це дуже ранить. Значить, мене не приймають істинного, не люблять. А значить такий, який я є – не підходжу.

І тут виникає внутрішньоособистісний конфлікт.

Це дуже глибоке екзистенційне переживання: а чи потрібний я взагалі комусь такий, який я є?

У цій точці стосунків варто зупинитися і розібратися в собі того партнера, у якого виникає бажання Переробити.

А що відбувається зі мною?

Чому партнер повинен відповідати моїм фантазіям та уявленням?

Яка вторинна вигода? А чи не прикриваю я своє небажання змінюватись і працювати над собою, критикуючи партнера? Адже незадоволення партнером дає нам право скаржитися на нього, тим самим затьмарює нам критичний погляд на себе.

Нам ніколи не переробити того, хто поруч, якщо наша справжня мета – полегшити власне життя. Все, що ми можемо спільно створювати відносини, помічаючи сильні і слабкі сторони один одного і те, щоб правильно розподілити ролі в парі. Тобто прикрити тили один одного у тих місцях, де потрібно зміцнити "стіну" ваших стосунків.