Міцніший за сучасний: вчені дослідили рецепт цементу давніх римлян та розкрили секрет древніх будівельників

Майже дві тисячі років після розквіту Римської імперії деякі її архітектурні шедеври досі стоять, незважаючи на вплив часу. Серед них – знаменитий Пантеон у Римі, акведуки в іспанській Сеговії та давньоримські лазні в Англії.

Причина такої виняткової стійкості криється в особливому бетоні, який використовували римляни. Про це пише видання Livescience.

Хоча точний рецепт римського бетону досі остаточно не розгаданий, науковці мають певне уявлення про його склад і властивості. Відомо, що цей матеріал не лише був надзвичайно міцним, а й мав здатність до самовідновлення, особливо під впливом вологи.

Історики і вчені зазначають, що римляни почали застосовувати бетон ще у III столітті до нашої ери. Одним із ключових компонентів була речовина, яку нині називають пуццоланом – вулканічний попіл, що доставлявся з району Поццуолі. Цей попіл містить кремній і глинозем, які вступають у реакцію з вапном і водою при кімнатній температурі. Результатом цієї реакції ставав бетон, здатний витримувати значні навантаження і навіть застигати під водою, що дозволяло створювати гідравлічні споруди.

Ще один важливий інгредієнт – це уламки негашеного вапна. Саме вони забезпечували здатність бетону до самовідновлення. Коли з часом у бетоні виникали тріщини, вода проникала в них і вступала в реакцію з вапняними включеннями. У результаті утворювалися кристали кальциту, які природним чином "запечатували" пошкодження.

Прикладом такої дії є гробниця Цецилії Метелли біля Риму, в якій дослідники виявили тріщини, заповнені кальцитами. Це свідчить про те, що бетон відреагував на вологу навіть через століття після побудови.

Читайте також: Таємниця темних віків: ким були Морські народи, що стерли цивілізації

У 2017 році команда дослідників з Массачусетського технологічного інституту вивчила зразки римського бетону за допомогою сучасних технологій, зокрема скануючих електронних мікроскопів і рентгенівських променів. Вони встановили, що римляни застосовували техніку так званого "гарячого змішування", яка передбачала використання негашеного вапна разом із пуццоланом і водою, після чого суміш нагрівали. Цей процес сприяв утворенню більш активних вапняних уламків, які пришвидшували твердіння і підвищували здатність до самовідновлення.

За словами дослідників, римляни могли й не повністю усвідомлювати, наскільки інноваційним є їхній підхід, але результат говорить сам за себе. Навіть через тисячоліття дотик до стіни з римського бетону створює враження, ніби вона була зведена вчора – така ж міцна й надійна, як у день свого будівництва.

Нагадаємо, у Ліверпулі виявили древнє зображення крилатої богині перемоги віком 2000 років.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!