ukr
русский

Негативно впливає на всі системи організму: як визначити ознаки гіпотеріозу собак

Ціхоцька Марія

Негативно впливає на всі системи організму: як визначити ознаки гіпотеріозу собак
Якщо вчасно звернутися до ветеринара, хворобу можна ефективно контролювати

Попри те, що діагноз "гіпотиреоз" звучить серйозно, він не є вироком для собаки. Якщо вчасно звернутися до ветеринара, хворобу можна ефективно контролювати, а чотирилапий улюбленець матиме шанс на повноцінне та щасливе життя.

Гіпотиреоз виникає через порушення роботи щитоподібної залози, яка відповідає за вироблення гормонів Т3 і Т4. Їх нестача уповільнює метаболізм, що призводить до різних проблем зі здоров’ям. У більшості випадків причиною стає або лімфоцитарний тиреоїдит — спадкове аутоімунне захворювання, коли організм "атакує" власну залозу, або ідіопатична атрофія, коли тканина заміщується жировою. Рідше недугу спричиняють пухлини. Про це розповіло видання Daily Paws.

Найчастіше хвороба проявляється у собак середнього та старшого віку, зокрема у лабрадорів, доберманів, ірландських сетерів, боксерів, кокер-спанієлів, ердельтер’єрів, мініатюрних шнауцерів та такс. Також ризик підвищується у кастрованих і стерилізованих тварин.

Симптоми гіпотиреозу часто плутають з іншими недугами. Власникам варто звернути увагу на різке збільшення ваги без зміни раціону, апатію, швидку втому, суху й тьмяну шерсть, надмірне линяння, непереносимість холоду та схильність до інфекцій шкіри й вух. Інколи з’являється пігментація, потовщення шкіри, судоми, проблеми з репродуктивною функцією чи характерний "сумний" вираз морди.

Читайте також: Стрес у собаки: кінолог розповів, як допомогти вашому улюбленцю заспокоїтись

Діагностика ґрунтується на лабораторних аналізах: визначенні рівня загального та вільного Т4, які допомагають підтвердити підозру на гіпотиреоз. Ветеринар оцінює результати разом із клінічними проявами, щоб виключити інші захворювання.

Хвороба вважається невиліковною, проте добре піддається корекції завдяки довічному прийому левотироксину — синтетичного гормону щитоподібної залози. Дозування підбирають індивідуально, через кілька тижнів проводять контрольні аналізи, а надалі перевірку повторюють кожні пів року. Перші покращення стають помітними вже через кілька тижнів, а нормалізація ваги й стану шерсті зазвичай відбувається протягом двох місяців.

Самолікування у цьому випадку неприпустиме, адже воно може зашкодити. Єдиний надійний спосіб допомогти собаці — своєчасна діагностика та дотримання рекомендацій ветеринара.

Нагадаэмо, ми вже писали, як розпізнати артрит у котів.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!